Головна » Файли » Класоводу » Свята

НОВОРІЧНА ПОДОРОЖ У КАЗКУ, або ЗАКЛЯТТЯ ЯГУАНИ
24.11.2015, 05:28

 

1 Вхід дітей. ТС
1. На новорічний карнавал

Зібрались ми усі.

І настрій в нас чудовий,

І радісні пісні.

2. Минулий рік був роком славним,

Та час спішить. Він не чекає нас.

Листок останній ми зірвали календарний,

Щоб швидше Новий рік прийшов до нас

3.     Ми зиму зустрічаємо

І щиро так вітаємо!

Іде вона з смішинками,

Нарядними ялинками.

Дерева вздовж по вулиці

В убранні чарівнім,

В повітрі стільки свіжості

І стільки меди в нім.

4.     Іде зима з бадьорістю,

Із свіжістю, з прозорістю,

З прогулянками лижними

І ще з святами різними.

Ми любим дні морозні

І щедрий сніговій,

І зорі заворожені.

Усі разом : Ми любим рік Новий!

02. Англійський блок

Діти сідають, на сцені залишаються ведучі.
1-й ведучий.
Любі гості, мами й тата!
Скоро новорічне свято.
Рік новий іде до нас,
Зі старим прощатись час.
2-й ведучий.
Зал прикрашений святково!
Будуть проводи казкові!
Зізнавайтеся, батьки,
Чи ви любите казки? (Так!)
Вам від нас дарунок — казка.
Тихо слухайте, будь ласка!
На сцені ялинка, під нею — пакунки з подарунками. Двоє хлопчаків стоять поруч, позираючи на пакунки.
03. Вихід братів.

Тимур. Вже скоро Новорічне свято.
Що нам купили мама й тато?
Юрко. Он під ялинкою пакунки.
Там, брате, наші подарунки!
Тимур. Подивимось? Батьків нема...
Юрко. Іще зарано... Та дарма!
Біжать до ялинки, витягують із пакета книгу «Казки» і теле­фон.
Тимур. Що це за книга? Фі... «Казки»!
Немовби ми ще малюки!
Юрко. А це що? Ніби телефон... (читає папірець)
«Казковий телепортеон».
«Інструкція».
Тимур. Ану читай!
Юрко (читає далі).
«У казку, друже, завітай!
Прочитай назви казок. Обери ту, в яку хочеш здійснити подорож. Набери номер казки на телепортеоні. Коли захочеш повернутися, на­тисни на кнопку «нуль», і подорож закінчиться».
Тимур. Дивись, ось зміст. Ось номери!
Десятий номер обери!
Юрко (насмішливо).
Це ж «Ріпка»! Що ти, брате?!
Ти мрієш ріпку рвати?
11-а табличка

й напис «Казка «Рукавичка»

Натисну номер 25-й.
Тимур (обережно).
А може, спершу прочитати?
Юрко. «Закляття Ягуани» —
Ця назва непогана.
Тимур. А що, коли там щось страшне?
Юрко. То й що? Не бійся головне!
Юрко бере телефон, а Тимур книгу.
Тимур. Ні, все ж я прочитаю... (Читає вголос початок казки.)
«У Тридев’ятому королівстві, що знаходиться на межі двох півкуль, живе майже 800 років чаклунка Ягуана. Коли вона була маленькою, її звали Ягусею, а тепер — Ягуаною. Ягуана рідко виходить з дому, але знає, що у світі робиться, бо має особливий, так би мовити, теле­візор — всевидяче дзеркало...»
Юрко в цю мить натискує кнопки. Під звуки музики хлопці пада­ють і ховаються під ялинкою. Вони вже «у казці».

4. Танок «Циганочка»

  1. Циган

    Гей, чавели мої милі!

Пісню заспіваємо,

Що на нас усіх чекає –

Зараз нагадаємо!

2.     Ой, красуне, в Новий рік

Ти побачиш увесь світ!

Попливеш на кораблі

У круїз навкруг Землі.

3.     Бачу я усюди радісні обличчя

Як же, добрі люди,

не розвеселиться?

Маєш добру вдачу

Ти веселий, жвавий.

Хлопець ти гарячий,

Любиш ти забави.

4.     Бачу, тут усе в порядку.

Та в щоденнику – дев’ятки.

В Новім році не гуляй,

А 12 заробляй!

Циган: З Новим роком!

З новим щастям!

Згинуть хай усі нещастя.

Достатку будуть гори й ріки.

Й пропаде біда навіки.

5. Тема Ягуани

Ягуана. Геть! І бачить вас не хочу.

А не те я вам наврочу!

Циганки уходять, залишається Кіт Воркіт і чаклунка Ягуана (краще, як її гратиме хлопчик). Вона сідає за стіл, тасує колоду карт, і відкидає її роздратовано.

Ягуана. Ох і нудно мені жити!
Вже набридло ворожити.
Скільки можна чаклувати
Та пасьянси розкладати!
(Бере в руки дзеркало.)
Дзеркальце, скажи, мій друже,
Хто на цій землі не тужить?
Кому весело живеться?
Хто радіє і сміється?
Заглядає в дзеркало і з вигуком «О! О!» зникає. Хлопці зі схованки під ялинкою спостерігають далі за розвитком подій у казці. На сцену виходить під музику, кружляючи в танку, весела Білосніжка.
6. Вихід Білосніжки

Білосніжка. Як чудово!

 Буде бал —
Новорічний карнавал!
Дня народження такого
В мене досі не було!
Ще з гостей нема нікого...
Хоч би більше їх прийшло!
6. Пісня Білосніжки

У лісі, лісі темному,

Де зайчики стрибають,

Де сосни величезнії

До неба дістають,

У лісі, лісі темному

Навмисне заблукаю,

Щоб гномика-чарівника

Зустріти прямо тут.

 

Приспів:

А я скажу вам щиро:

Його я не боюсь!

Цей гном - створіння миле,

Йому я посміхнусь!

 

У лісі, лісі темному,

Де сонечка немає,

Де птахи перелітні

Дзвіночками дзвенять,

У лісі, лісі темному

Навмисне заблукаю,

Щоб з гномиком-чарівником

Удвох потанцювать.

Приспів. (2)

 

Дзвонять. До Білосніжки прийшли гості. Із квітами, подарунками входить група дітей у карнавальних костюмах.
Гості.
— Добрий вечір, Білосніжко!
— З днем народження, привіт!
— Наша люба, добра, ніжна,
Ти — красуня на весь світ!
— Ось дарунки й квіти теж.
Білосніжка. Це для мене все?!
Гості. Авжеж!
Білосніжка. Дякую, я дуже рада!
Буде в нас веселе свято!
Починаймо карнавал!
Буде пречудовий бал!
Входить дівчинка в костюмі Лисички.
Лисичка, Є ідея! Геніальна!
Новорічно-карнавальна!
Кожен з нас хай виступає:
Чи танцює, чи співає.
Ось, наприклад, я — Лисичка,
Та, що з казки «Рукавичка».
Починаймо! Всі сідайте
І мій виступ споглядайте.
Діти сідають, Лисичка співає, розмахуючи рукавичкою.
7. Пісня Лисички

Я лисичка, я сестричка,
З казки «Рукавичка».
Маю теплу хатку я.
Ось хатинонька моя!
Жити просто ідеально
В хатці комунальній!
Є тут місце для зайців.
Тож запрошую жильців!
Гості (аплодуючи).
— Молодчина! Це чудово!
— Смішно! Весело! Казково!
— Далі карнавал триває!
— Буратіно виступає!

Буратіно. Ви мене впізнали?

                   Так, я Буратіно!

                   А зі мною ще прийшла

                   Чарівна Мальвіна.

8. Вихід Мальвіни

Під вступ виходить Мальвіна

Мальвіна.  Ти вже сів?

Буратіно. Сів.

Мальвіна. Руки мив?

Буратіно. Мив.

Мальвіна. Що ж, тепер, юначе,

Розв’яжи задачу:

Три ворони на сосні,

А четверта на вікні.

Ще одна на димарі.

Тоді скільки у дворі?

Буратіно. У дворі? (чухає потилицю, виглядає у вікно)

Не знаю… Жодної немає.

Мальвіна. Без-на-дій-но! Що й казати!

Краще вчися танцювати.

8. Вихід Мальвіни

 (М. показує рухи: М. – носок, Б – чеберяє ногами, М. – пружинку, Б. – крутить попою, М. – Руки над головою, Б. – руки біля підлоги. М. – образилась і відвернулась. Б. – розводить руками, розвертає М. Просить пробачення і запрошує на танок.)

9. Танок Мальвіни і Буратіно.

Гості (аплодуючи).
— Ви прекрасно танцювали!
— Нас усіх зачарували!
— Так чудово! Бездоганно! Далі хто?
10. Тема Ягуани

Несподівано з ’являється Ягуана.
Ягуана. Я, Ягуана!
Прийшла, щоб вас зачарувати,
Святковий настрій зіпсувати!
Я шуму й сміху не терплю
Й нікого в світі не люблю!
Усі. Чому?
Ягуана. Чому?! Тому що так!
Білосніжка. Ненависть — це поганий знак!
Ягуана. Мене не любить теж ніхто!
А за останніх років сто
Ніхто мене не привітав,
Ніхто листа не надіслав!
А в мене... іменини! От!
Сьогодні —рівно 800!
Гості.
— То це ж чудово, люба пані!
Салют шановній Ягуані!
— Із ювілеєм, пані, вас!
— Приєднуйтесь і ви до нас!
— Сьогодні Новорічний бал,
У нас святковий карнавал.
Ягуана. Не буде балу!
Білосніжка. Що це? Жарти?
Ягуана. Не смій мене перебивати!
Закляття я кладу на вас!
В цю мить я зупиняю час!

Ягуана розгортає плакат із закляттям.
Ягуана. О часе, зупинися!

11. Чути тривожні звуки: бом, бом, бом... Усі гості й Білосніжка за­вмирають, плавно сідають і «засинають». Лише хлопці Юрко і Тимур ворушаться під ялинкою. Один із них чхає, і Ягуана помічає їх.
Ягуана. Ви звідкіля взялися?!
Юрко (встає). Це я, Юрко, й мій брат Тимур.
Ми здійснюємо в казку тур...
Тимур (хапає квіти, які гості дарували Білосніжці, і дарує їх Ягуані).
Прийшли ми привітати Вас.
Ці гарні квіти Вам від нас!
Ягуана бере квіти, нюхає й кидає букет, потім підходить ближче до хлопців.
Ягуана Що ж, дякую. Таких братів
Перетворю я... на котів.
То, кажеш, ти у нас Тимур?
Тепер твоє ім’я Мур-Мур!
Ягуана гладить Тимура по голові й одягає на нього маску кота.
А ти як звався?
(До Юрка.)
Юрко. Я — Юрко...
Ягуана. Я дам тобі ім’я Мурко!
З дитинства я котів люблю.
(Гладить Юрка по голові й накидає котячу маску.)
Втомилася, піду посплю...
(Ягуана лягає на ліжко в кутку сцени.)
Тимур. Що ж нам робити? Ми — коти...
Юрко (озираючись, витягує зі штанів хвоста).
Мур-мур!
Тимур. В усьому винен ти!
Перш ніж кнопки натискати,
Треба казку прочитати!
Юрко. Ось наш телепортеон.
Зараз все мине, як сон!
Тисну «нуль» — і вдома ми!
Тимур. А чи зробимось людьми?
У цю мить до хлопців підходить іще один хлопчик у масці кота —Кіт Воркіт, який з ’явився на сцені разом із Ягуаною, але досі сидів біля ліжка, де спала чародійка.
Воркіт. Це хороше запитання.
Юрко. Хто ти?
Воркіт (робить реверанс).
Вам мої вітання.
Ягуанчин кіт Воркіт!
Юрко і Тимур. Справжній?
Воркіт. Справжній.
З роду — кіт!
А ви ж — люди! Не біжіть,
Бідолахам поможіть!
Треба з них закляття зняти!
Юрко. Як, хотілося б нам знати?
Воркіт. Добре, я вам підкажу,
Що робити, розкажу.
Треба проти сонця стати
І закляття прочитати,
Задом наперед одначе,
Так: «ЯСИНИПУЗЕСАЧО».
Воркіт тримає плакат зі словами «О часе, зупинися!» і читає цю фразу з кінця, задом наперед.
Юрко. О часе, зупинися! Так...
А ти, Воркотику, мастак!
Воркіт. А Ягуану, поки спить,
На кішку ви перетворіть.
Погладьте по голівці
Й скажіть: «Гарненька киця!
Була ти Ягуаною,
А станеш Муркотаною!»
Ви знову станете людьми!
Тимур. Повинні це зробити ми!
Хлопці підкрадаються до Ягуани і «перетворюють» її на кішку, вдягаючи на неї маску.

- Була ти Ягуаною,
А станеш Муркотаною!»
Ягуана, нявкаючи, встає з ліжка, а хлопці про­мовляють чарівну фразу: «ЯСИНИПУЗЕСАЧО!» — і скидають свої котячі маски. Усі діти «прокидаються».
Діти (до Юрка й Тимура).
Ой, хто ви?
Юрко (бере під руку Ягуану).
Люба Білосніжко,
Ми вам даруємо цю кішку!
Із днем народження вітаємо,
Веселих свят усім бажаємо!
Тимур. А нам тепер додому час,
Батьки, мабуть, чекають нас.
Гості Білосніжки.
Батьки всі тут, у залі, ось!
Он скільки їх сюди зійшлось!
Тож казка хай триває!
Хай пісня не змовкає!
Лунає мелодія пісні,  яку підхоплюють діти.
Білосніжка. Ми цю пісню вже співали!
Краще б віршик прочитали...
Гості аплодують, хтось читає вірш або кілька, наприклад,

Зима-білосніжка
Зима-білосніжка

підкралася тишком,
Засипала землю

пухнастим сніжком.
Сніжинки-пустунки

 в повітрі кружляють,
Сріблястою ковдрою

землю встеляють.
Зима-білосніжка іде по землі,
За нею — морози й хурделиці злі,
Вітрища колючі, холодні, північні,
А також святкові вогні новорічні!
Отож, не боїться зими дітвора,
Радіє: настала весела пора!
На гірку мерщій!

 На санчатах кататись!
Старому морозу

 за ними не вгнатись!
Діти.
— Хто наступний буде в нас?
— Ми станцюємо для вас!
Діти виконують танок. З ними танцюють також Білосніжка та Ягуана, тепер Муркотана.
Ягуана-Муркотана.
Ой, я так не танцювала
Років триста! Це немало!
Діти. Браво! Карнавал триває!

Дід Мороза погукаєм!

 

Категорія: Свята | Додав: вчитель
Переглядів: 695 | Завантажень: 1 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 child   (28.06.2016 09:37)
Дякую, хоча зараз і не Новий рік, але прочитати сценарій було дуже цікаво, креативно. творчих Вам успіхів!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]